Основи вебдизайну
доц., Скиба В. М.
2. Старт проекту
Принципи проектування
та збір інформації
Що розглянемо?
Постановка задачі.
Аналіз та вивчення проблеми.
Фокусування.
Сценарії та прототипи.
Постановка задачі
Постановка завдання
точне формулювання умов завдання з описом вхідний і вихідний інформації.
Вхідна інформація по завданню - дані, що первинно надходять/збираються і використовуються для вирішення завдання.
Що маємо чітко знати/розуміти:
1. Загальне завдання вашого проєкту.
2. Ключові цілі замовника, його бачення цільової аудиторії і їх потреб.
3. Сформований план і терміни робіт, очікування від результату вашої роботи.
4. Мати відповідь на ключові питання в загальному описі проекту: why, what, how, who?
Оформіть це (бриф-презентація, ел. документ):
- опис проєкту (Project Description);
- проблема + дизайн-задача (Problem Statements);
- ідеальний результат (Picture of Success);
- вимоги по проєкту (Requirements);
- ЦА (Audience);
- дизайн принципи (Design Principles: customer-first, technical requirements, ...)
Варто додатково деталізувати:
- передісторія проєкту і поточного завдання (Project background);
- цілі стейкхолдерів (Stakeholder goals);
- цілі, потреби користувачів (User goals/needs/stories);
- метрики продукту для оцінки ефективності (KPI);
- обмеження (Blockers and restrictions).
Аналіз та
вивчення проблеми
Проблема
складне теоретичне або практичне питання,
що потребує вивчення, дослідження і як рузультат розв'язання.
Базові етапи вирішення проблеми:
- формулювання проблеми.
- оцінка релевантної інформації.
- постановка цілей та задач.
- вибір/затвердження конкретного напрямку дій.
- планування і контроль виконання.
- оцінка виконаних дій.
Формулювання проблеми
здійснюємо виокремлення і формулювання ключових питань, що потребують вирішення.
Визначаємо області на які ці рішення мають вплив.
Оцінка релевантної інформації
Здійснюємо збір, обробку та аналіз усієї доступної інформації, що стосується проблеми. Готуємо аналітичні висновки.
Постановка цілей та задач
Розмежування загальних цілей і конкретних специфічних завдань на шляху досягнення.
Затвердження конкретного напрямку дій
Знаходження балансу між елементами ризику, обсягами роботи, яку буде потрібно виконати, ресурсами, відведеним часом та очікуваними результатами.
Планування і контроль
Розподіл завдань (в ієрархії виконавців - делегування), складання графіків виконання окремих етапів, інструкцій, відповідальних осіб тощо.
Оцінка дій
Встановлення наскільки вже виконані дії/процеси наблизили проєкт до вирішення поставленої проблеми, вирішили її чи лише поглибили її.
Варто співвіднести заплановані результатів із вже досягнутими.
Дизайн-дослідження
Всі методи досліджень поділяються на кількісні (скільки?) та якісні (як? чому? навіщо?)
Кабінетне дослідження (Desk research)
метод збору, вивчення, систематизації та аналізу інформації, що отримана із первинних досліджень
і є у відкритому доступі.
Це допоможе при:
- занурення у новий напрям/домен;
- аналізі стану ринку та патернів;
- формуванні експертності та лояльності.
Переваги Desk research:
- не вимагає багато ресурсів;
- великий обсяг інформації.
Недоліки Desk research:
- мало специфічної інформації;
- описує вже існуючі рішення.
Вивчаємо
користувачів
Вивчаємо
бізнес
Вивчаємо
технологію
Як бізнес працює,
як заробляє?
Які внутрішні процеси?
Які продукти/послуги надає?
Які технолоігї є перспективними?
Які тренди?
Що використовують кращі практики?
Хто вони?
Як вони взаємодіють із замовником?
Їх цілі та мотивація?
Аналіз конкурентів
Аналіз конкурентів
метод аналізу, що побудований на вивченні ситуації на ринку, ніши, напрамку замовника, а також дозволяє зрозуміти ситуацію довкола бізнесу замовника.
Це необхідні етапи:
- визначення цілей;
- визначення конкурентів;
- визначіть УТП, позиціонування та канали комунікації;
- встановіть відношення ЦА до конкурентів...
Trend research
Trend research
метод аналізу, що побудований на вивченні сучасного стану та тенденцій розвитку технологій/користувачів, моделей бізнесу, патернів тощо в певній ніші замовника.
Де шукати:
- звіти research agency;
- аналіз діяльності передових компаній;
- методологія best practice;
- встановіть відношення ЦА до конкурентів...
Як вдало провести Desk research:
- встановити мету;
- визначити джерела інформації;
- зібрати інформаці;
- проаналізувати інформацію;
- структурувати її та представити у зручному вигляді.
Встановити мету
маємо чітко встановити мету та за можливості узгодити її із представниками замовника.
Джерела інформації
всі можливі відкриті (і не лише) джерела інформації, особливо звертаємо увагу на агенства Gartner, McKinsey, HBR, Trends Watching тощо;
також різноманітні звіти ІТ гігантів;
статистичні звіти, навіть держ. органів;
Аналіз/структурування/презентація
узагальнюємо зібрану інформацію, виявляємо корисні для проєкту/замовника інсайти, тренди, звички та поведінку ЦА, технологічні особливості тощо та ініціюємо зустірч за р-тами Desk research
Як застосувати р-ти Desk research:
- поділитися із командою;
- презентувати замовнику;
- провести заг. Workshop.
Головне слід максимально розібратися в проблематиці користувачів та задачах бізнесу, щоб бути "в темі", знайти інсайти та сформувати гіпотези...
Це дозволить якісно підготуватись до Primary research
Інтерв'ю
метод якісного дослідження у вигляді бесіди,
що вибудована за певним планом, для вивчення проблем, завдань, вимог, цілей користувачів, замовника, стейкхолдерів, експертів тощо.
Це необхідно для:
- відповіді на питання "чому?";
- дізнаємось цікаві інсайти;
- докопатися до суті питання/проблеми, зрозуміти користувача/замовника.
Як провести інтерв'ю:
- встановити мету - що ми хочемо дізнатися, які гіпотези підтвердити;
- розробити сценарій;
- зібрати інформаці;
- проаналізувати інформацію;
- структурувати її та представити у зручному вигляді.
Підготовка до інтерв'ю - сценарій:
- вступ (хто ви, що зараз будемо робити, для чого);
- самі питання/структура бесіди (відкриті питання);
- знайти/підібрати респондентів ;
- як краще організувати (місце, час, процедура).
- структурувати її та представити у зручному вигляді.
Дуже корисним буже емпатія,
намагайтесь більше питати "чому?" - 5 Whys,
завжди цікавтесь та будьте допитливими, уточнюйте, попросіть навести приклад...
Нас більше цікавить досвід респондента, а не його припущення...
Це дозволить виявити глибинні інсайти,
що є дуже корисними)
Онлайн опитування
метод якісного/кількісного дослідження у вигляді опитування респондентів, що проводиться за певним форматом.
Це необхідно для:
- отримання інформації про ЦА;
- підтвердити гіпотези.
Варто переконатися:
- це єдий метод отримання інформації;
- респонденти вмотивовані і хочуть прийняти участь;
- у респонд. достаньо досвіду (компетенції);
- є час і можливість на пілотну сесію.
При онлайн опитуванні краще використовувати закриті питання:
- дихотомічне питання (один із варіантів);
- мультиваріативне (декілька варіантів);
- оціночне.
Для покращення релевантності та зменшення витрат часу варто користуватися питаннями "фільтрами":
"Чи користувались ви останнім часом моб. додатком для замовлення їжі додому? "
Обов'язково тестуйте!
Все піде не так((((
Карткове сортування
метод дослідження з метою виявлення того як того,
як ваші користувачі розімють, сприймають
та класифікують інформацію.
Це необхідно для:
- проєктування ІС;
- покращення юзабіліті;
- зменшити конгнітивне навантаження.
Варіанти сортування:
- відкрите сортування (категорії не визначені);
- закрите сортування (категорії визначені).
Відкрите сортування дозволяє отримати якісні дані, завдяки аналізу яких, можна розуміти, чому користувачі відносять той чи інший елемент у певну категорію.
Саме ця інформація в подальшому допоможе визначити критерії формування більш зрозумілих категорій.
Закрите сортування варто використати для тестування сформованих категорій та перевірити як її сприймають користувачі.
Тут вже можна використати онлайн форми та максимально збільшити виборку (в розумних межах).
Підтвердили - супер!
Ні - слід проаналізувати сам тип ІС, можливо її варто буде змінити...
Але всі рішення потребують підтвердження)
Фокусування
Для фокусування команди на проблематиці, контексті та користувачах варто використовувати попередньо здобуту інформацію у вигляді сформованих артефактів, а саме:
- Персона;
- Карта шляху користувача (CJM).
Персона
Персона (Persona)
збірний образ користувачів, що візуалізований певними чином та направлений на підвищення емпатії, кращого розуміння ЦА та для обгрунтування прийняття рішень.
Коли варто використовувати:
- проєктування нового продукту.
Сама перона може бути "прото" чи "робочою" персоною.
Складові опису персони:
- блок емпатії (фото, імя, демографія, бекграунд тощо);
- мотиваційний блок (мотив, цілі, задачі);
- блок опису "ідеальної взаємодії" (Success story);
- блок мотиваторів та ризиків;
- інше...
До даного блоку емпатії слід віднести інформацію, що допоможе покращити сприйняття та емпатію до ЦА,
а саме: фото, ім'я, демографія, бекграунд тощо.
Ім'я та фото зроблять персону більш реальною)
Обираючи ім'я та фото враховуйте специфіку проєкту
та реальних респондентів, ЦА, соц.-культурні
та географічні фактори тощо.
В демографії наводимо узагальнену чи інформацію,
що найчастіше зустрічається при дослідженнях...
Варто вказати:
- вік;
- стать;
- місцезнаходження;
- сімейний стан;
- рівень доходу/достатку тощо.
У передісторії (background) описують попередній досвід ЦА використання продуктів або послуг для закриття їхніх потреб.
Не варто його деталізувати та "роздувати" наводимо лише те, що стосується суті.
Мотиваційний блок містить таку основоположну інформацію:
- мотиви (чому?);
- цілі (навіщо?);
- завдання (як?).
Мотив - "чому?"
маємо знайти/встановити саме глобальну мотивацію котристувача.
Чому він це робить, яка основоположна причина?
Прикладами мотивів можуть бути:
соціальне схвалення, жага самоствердження, прагнення до незалежності тощо.
Цілі - "навіщо?"
Самі цілі формуються мотивом.
Цілі визначають фокус: навіщо наш продукт, для чого ми створюємо наш сервіс, яким чином він допоможе нашим користувачам реалізувати свої мотиви.
Наприклад, у випадку, коли мотивом для користувача освітньої платформи буде здобуття сучасних знань, "професійне зростання, визнання", то цілями використання будуть отримання підтримки або
фідбеку від експертів даного напрямку чи наставників, викладачів та розширення свого проф. кола спілкування тощо.
Завдання - "як?"
Завдання формуються цілями.
Під завданнями зазвичай розуміють конкретні дії,
які потрібно зробити, щоб досягнути цілей.
Наприклад, якщо ціль сформована у вигляді отримання
фідбеку від експертів, то завдання можуть бути такими «публікувати роботи», «можливість потрапити на експертизу», «бачити рекомендації експертів» тощо...
Завдання завжди пов'язані з якоюсь метою.
Якщо є якась цікава задача, але зв'язку з метою відсутня, то або не всі цілі розкрито, або завдання виходить за рамки окресленого сценарію і її варто переглянути.
Тепер, якщо виникне певна ідея про нову фічу, її вже можна співвіднести із нашим списком)
І якщо вона не відображається в цілях, то її необхідність сумнівна.
Мотиватори
вид елементів взаємодії, що здатні "підштовхнути" користувача до вчинення певної дії.
Їх, як правило, використовують для зкеровування направлення користувачів чи "підштовхування"
до здійснення певних цільових дій.
Наприклад, мотивом може виступати «прагнення самовдосконалення» чи «професійне визнання»,
а мотиватором може бути отримання проф. схвалення через лайки, підбадьорюючі коментарі експертів тощо.
Ризики
вид елементів взаємодії, що здатні створювати перепони користувачу у вигляді технічних, ментальних чи психологічних перешкод (страхи, небажання, неможливість) до вчинення певних дій.
Дуже важливо завжди звертати увагу на ризики, щоб проєктувати якісну взаємодію маємо із ними рахуватися - виключати із процесу.
Карта користувацького шляху (CJM)
Карта користувацького шляху (CJM)
покрокова візуалізація взаємодії користувача (клієнта) із продуктом/сервісом із детальним їх кроків, думок та відчуттів на кожному етапі взаємодії.
Це необхідно для:
- побачити заг. картину та визначити проблемні зони;
- не втрачати контекст при генеруванні ідей;
- допоможе описати бажаний результат;
- синхронізація досліднецької інформації.
Що потрібно для формування CJM:
- зібрати інформацію;
- сформувати/обрати персону;
- визначаємо етапи шляху;
- описуємо етапи.
Як збирати інформацію:
- якісні дослідження (інтерв'ю, спостережження, тестування);
- кількісні дослідження (аналітика, статистика, опитування);
- активності із стейкхолдерами, експертами (штурми, воркшопи, обговорення);
- desk research.
Обираємо ключову (найпріоритетнішу) персону
та її основі якої і будеємо CJM.
Це дозволить конкретизувати даний артефакт
та зробити його робочим)
За потреби далі пропрацьовуються й інші персони, для кожної формується виключно своя CJM, але, як правило, не більше 2-3 персон на проєкт.
Визначення етапів шляху
Кількість етапів залежисть від складності продукту/сервісу чи його масштабу.
Крім власне кроків взаємодії із продуктом, також дуже бажано врахувати кроки "до" (виявлення потреби, аналіз, використання конкурентів) та "після" (фідбек, рекомендація, замовлення супутніх послуг).
Опис етапів шляху складається із:
- кроків користувача;
- цілей користувача;
- бар'єрів, перепон, проблемних місць тощо;
- емоцій;
- ідей та рекомендацій.
Ідеація та концепція
Ідеація
процес формування ідеї, база/основа для подальшого формування концепції майбутнього продукту.
Концепція
загальна система (бачення), яка об'єднує в єдине ціле певний зміст/сенси/сутності, які несе в собі продукт для користувача.
Сама ж концепція може виражатися словами, наприклад, у вигляді принципів або ж бути візуалізована певним чином.
Концепт
певна форма вираження концепції, що набуває риси майбутнього продукту.
Тобто це первинна форма продукту, що розкриває головну його ідею. Основною функцією концепту
є можливість заключення цієї ідеї у певну форма
та надати можливість протестувати її.
Відтак це може бути прототип із певним ступенем деталізації.
Формування концепції суттєво допомагає зібрати
в єдину систему всі бачення та сенси/сутності
та не забути/загубити ключові цінності продукту
при розробці концепту.
Також сформована концепція покращує командне бачення продукту та дає змогу співставити його
із очікуваннями користувача/замовника.
Прототипування
Прототипування
процес моделювання певного ступеня деталізації кінцевого продукту.
Основні (не всі можливі 🤔) варіанти прототипування:
- Paper prototyping / Sketches;
- Microframing;
- Wireframing;
- Visual design.
Sketches
Visual design
Творче завдання
👉🏻👉🏻👉🏻
Слід детально вивчити дану публікацію та підготувати невеличкий план дій щодо виконання ДКР із роздумами про те, які із наведених методик (процесів) будете застосовувати при реалізації ДКР і чому 🤯
Дякую за увагу!
Web design - L2
By vs21
